Вопросы, пожелания, недовольства, нехватка функционала по новому движку

Что творится в акватории Азовского моря?

GdF

генерал-полковник
Регистрация
4 Июн 2012
Сообщения
6,332
Симпатии
11,111
Судно при следовании из порта Мариуполь на входе в Керчь-Еникальский канал на мель село. По ходу пьесы из-за приличной парусности его вынесло за "габариты фарватера", теперь его никак стянуть не могут.


Это ещё одно подтверждение тому, что нужна лоцманская проводка, причем не дистанционная как сейчас (в караване), а "с лоцманским рулевым"... За бОльшие деньги.
 

47654olegg

генерал-полковник
Регистрация
24 Июл 2013
Сообщения
11,777
Симпатии
32,264
удно при следовании из порта Мариуполь на входе в Керчь-Еникальский канал на мель село. По ходу пьесы из-за приличной парусности его вынесло за "габариты фарватера", теперь его никак стянуть не могут.
Кстати, надо упоротым идиотам типа каски-Тымчука и змеевода-Пономаря посоватовать: раз влажные фантазии о создании москитного флота накрылись медным тазом, надо целенаправленно посадить где-то возле входа в канал на мель какое нибудь суднО типа старой лоханки "Кореца", а потом обьявить суверенным островом Украины, как Змеиный, установить вокруг него сколько-там-мильную зону и подать в Гаагский суд на РФ за ее нарушение....
Как раз задача для плокулола АР Крым, там Гюлен или Гюндуз какой-то...
 

Sergey_Petrenko

генерал-полковник
Регистрация
15 Ноя 2008
Сообщения
13,947
Симпатии
26,915
Как на плакате: "Поступай на службу в ВМСУ и увидишь мир!".:unsure:



Поездки по программе Azov Sailors’ Women родственников "азовских моряков" (они же не дошли???)) по миру - приятный бонус!

По поводу учений в Азовском море буксира с практическим метанием гранат, стрельбой из ручного огнестрельного оружия и 12,7-мм турельно-башенной установки «Утес-М», а также ролика о них

По всей видимости это первые реальные стрельбы буксира штатным вооружением, пострелушки силами ПДСС (это явно не члены экипажа) можно организовывать и на берегу с пирса. Но показуха - превыше всего.
Навеяло...
- Я когда служил, вокруг Америки прошел, вокруг Австралии, Японии, Африку обогнул...
- Ой, вы столько стран видели!!!
- Та нихрена я не видел, я на АПЛ служил...
 

GdF

генерал-полковник
Регистрация
4 Июн 2012
Сообщения
6,332
Симпатии
11,111
надо целенаправленно посадить где-то возле входа в канал на мель какое нибудь суднО
Практически все "заходящие в Мариуполь и Бердянск" суда под иностранным флагом, поэтому их специально на мель дорого слишком выбрасывать. Более-менее значимые по тоннажу суда под флагом Украины исчезли вместе с ЧМП ...
"Корец" - буксир чуть-ли не единственный (на ходу) у ВМСУ. И даже если его топить начнут, то "сто пудов спасут". Спасённых правда могут слегка покалечить.:cool:
 
Регистрация
7 Мар 2017
Сообщения
22
Симпатии
17
Судно при следовании из порта Мариуполь на входе в Керчь-Еникальский канал на мель село. По ходу пьесы из-за приличной парусности его вынесло за "габариты фарватера", теперь его никак стянуть не могут.


Это ещё одно подтверждение тому, что нужна лоцманская проводка, причем не дистанционная как сейчас (в караване), а "с лоцманским рулевым"... За бОльшие деньги.
Насколько я в курсе, сечас нет караванной проводки (уж сколько лет). СОЛПы есть, да, но на них капитаны экзамен сдают, и это только для граждан РФ. Иностранцы всегда с лоцманом. А что касается именно этого судна, там лоцман как раз был. Но - вот так вышло. Теперь памятник у Кавказ стоит
 
Регистрация
7 Мар 2017
Сообщения
22
Симпатии
17
И как это официально оформлено? Таки принудительная проводка?
Это район обязательной лоцманской проводки судов. Т.е., по умолчанию - лоцман обязательно.
 

mastif

генерал-лейтенант
Регистрация
3 Авг 2014
Сообщения
6,294
Симпатии
12,044

Alix

генерал-полковник
Регистрация
2 Янв 2012
Сообщения
16,433
Симпатии
34,804
Родичі полонених моряків даватимуть прес-конференцію у Briefing Room в штаб-квартирі ООН
12 марта 2019 11:00

Наталія Мокряк і Ольга Оприско представляють своїх рідних - українських моряків в ООН. Про це у ФБ пише Геннадій Курочка.


Запропонував своє життя в обмін на звільнення екіпажу: історія військовополоненого Романа Мокряка

20.03.2019 14:43


Це історія військовополоненого моряка з Кіровоградщини Романа Мокряка, одного з 24 захоплених військами Російської Федерації біля Керченської протоки 25 листопада 2018 року. У спецпроекті “Прямого” батьки та близькі розповіли історію хлопця, щоб кожен громадянин знав, який шлях пройшов один із українських героїв.

Про це повідомляє Перша електронна газета.

Якщо і є сила, здатна передати відвагу та мужність, то ця сила точно криється у батьківських генах. А інакше як пояснити життєвий вибір 32-річного старшого лейтенанта, капітана броньованого артилерійського катеру “Бердянськ” Романа Мокряка? Замість звичайного грального майданчика – цілий флот та батьків корабель. Замість забавок з однолітками – компанія офіцерів та море пригод і небезпек.
“Підеш на флот? Піду, батя. Ти був і я піду”, – пригадує батько військовополоненого моряка Микола Мокряк.

Та перш ніж продовжити династію моряків, Роман пішов до вишу, аби здобути історико-географічну освіту. І тільки згодом терези вибори назавжди схилились в бік військової служби.

“Ось у цьому класі навчався учень Ромочка Мокряк. Рома був тихий і спокійний хлопчик, але він був дуже романтичний. Він любив читати про море, про подорожі. І, мабуть, так, можна було сказати, що професія все-таки буде в нього якась романтична”, – розповіла вчителька військовополоненого моряка Оксана Синьоок.

Та романтика дуже скоро закінчилася. Родина, ціла країна та рідний флот Романа Мокряка опинилися під загрозою. В найболючіший момент нашої сучасної історії з іншого берега Чорного моря в наш дім вдерся ворог. У 2014-му в Криму Роман служив на єдиній українській субмарині “Запоріжжя”. Ще у лютому того ж року, коли на півострів увійшли “братські” “зелені чоловічки”, аби забрати все, що їм не належить, Роман просто з лікарняного ліжка зірвався, аби повернутися на свій підводний човен та дати відсіч ворогові.

Судно швидко оточили окупанти. Довкола субмарини вони кидали шумові гранати та вели переговори, аби українські військові з піднятими руками здалися. Та у відповідь Роман Мокряк відправив їх за адресою, де їхнє справжнє місце, але яке цензура не дозволяє повторити.

“Він дуже добрий. Він із моїх трьох, мабуть, найдобріший. А якщо розізлити, то… удержу нема”, – розповів батько військовополоненого моряка Микола Мокряк.

Історія пам’ятає тисячі анексій. На її сторінках десятки піднятих та впавших прапорів. Та єдине, чого вже ніколи не змінити та не повернути – це втрачена честь та гідність тих, хто, опустивши очі, йшов в обійми ворога… Але, на щастя, він зовсім іншої крові.
А вже згодом, коли ворог вийшов з берегів моря ще й на суходіл, родина Мокряків ледь не в повному складі пішла захищати свій дім.

Батько три роки відслужив добровольцем в АТО, мама – волонтер, яка всією Україною збирала допомогу для армії, тоді як Роман спочатку перейшов на службу до ракетного човна “Прилуки”, а вже у 2016-му прийняв командування новозбудованим малим броньованим артилерійським катером “Бердянськ”, на який за два роки потому росіяни здійснили напад.

Тоді у Керченській протоці окупант накрив хвилею прицільного вогню саме “Бердянськ”. І саме на кораблі Мокряка було троє поранених. Тож командир мав врятувати не просто човен, а й життя своїх підлеглих. У в’язниці Роман зробив пропозицію слідству, від якого ФСБ і досі не може отямитись. Мокряк запропонував своє життя та свободу в обмін на звільнення всього екіпажу “Бердянськ”. Запропонував росіянам, які своїх військових кинули в українських тюрмах, які своїх ховають у безіменних могилах, які залякують родини російських офіцерів, що безславно загинули на Донбасі, якщо ті хоч словом обмовляться про їхні смерті.

Роман Мокряк своїм прикладом показав, що таке бути, а не прикидатися справжнім офіцер. Адже командир вважає, що саме він один відповідає за те, що відбувається на борту, тоді як екіпаж лише виконував його накази і не може бути притягнутий до жодної відповідальності.

“Звичайно, дуже хотілося б самому поїхати, побачити, поговорити з ним, доторкнутися до дитини. Вони виконували свій обов’язок. І я не розумію, чому для всього світу вони військовополонені, а от для країни-сусіда вони кримінальні злочинці”, – розповідає мама Романа Мокряка Наталія.

Та важливо не те, ким вони є для інших. Важливо – хто вони є для нас. 24 герої, яких не змило море зради. 24 мужніх офіцери, подвиг яких точно надихне ціле покоління. Адже якщо вже такий могутній ворог цілий підрозділ кидає заради нападу на лише три українських кораблі, можна уявити їхній страх перед нашою багатотисячною армією таких же молодих воїнів, як Роман Мокряк.

“Коли діти кращі нас – це означає, що життя пройшло недаремно”, – відзначив Микола Мокряк.

Нагадаємо, 25 листопада 2018 року 24-х українських моряків затримали під час спроби переходу українських кораблів з Одеси до Маріуполя через Керченську протоку. Росія, всупереч міждержавному договору та міжнародному морському праву, перекрила прохід через протоку і здійснила напад на українські судна.
27 і 28 листопада у Криму українських моряків засудили до двох місяців ув’язнення.
Серед полонених моряків є двоє уродженців Кіровоградщини Роман Мокряк та Андрій Артеменко.
Андрій Артеменко та Роман Мокряк
Проти українських моряків фабрикують правопорушення передбачене частиною 3 ст. 322 КК РФ (незаконний перетин державного кордону), за яке “світить” 6 років колонії.
Роман Мокряк відмовився відповідати на питання співробітників російської ФСБ і «зізнаватися» на відео у злочинах, які він не скоював. А згодом заявив слідству, що вимагає поводитися із моряками, як із військовополоненим. Наш земляк вимагає звільнити членів екіпажу катера “Бердянськ”, адже лише він, як командир, несе відповідальність за усі події на борту корабля, а моряки виконували його наказ.

http://persha.kr.ua/news/life/17587...-istoriya-vijskovopolonenogo-romana-mokryaka/

По-ходу, отборный экипаж.
 
Регистрация
21 Янв 2014
Сообщения
11,525
Симпатии
37,594
Родичам моряков сейчас лучше бы срочно оформлять себе земельку в хорошем месте. По примеру мамки Надюши Савченко. А то, как показывает тот же пример, после освобождения ситуация по-всякому может повернуться.
Тут ведь целый экипаж для баржи с минометами на Днепре.
 

Alix

генерал-полковник
Регистрация
2 Янв 2012
Сообщения
16,433
Симпатии
34,804
Родичам моряков сейчас лучше бы срочно оформлять себе земельку в хорошем месте. По примеру мамки Надюши Савченко. А то, как показывает тот же пример, после освобождения ситуация по-всякому может повернуться.
Тут ведь целый экипаж для баржи с минометами на Днепре.
Ключевое - "после освобождения". )))
Вот так некоторые в Крыму землю оформили. Считали хорошим вложением...... )))
 
Сверху