Вопросы, пожелания, недовольства, нехватка функционала по новому движку

Геніальний гумор Павла Глазового

Статус
В этой теме нельзя размещать новые ответы.

Пенсіонер

полковник
Регистрация
17 Июл 2012
Сообщения
1,261
Reaction score
2,238
Please note, if you want to make a deal with this user, that it is blocked.
Збирається мій знайомий
В далеку мандрівку-
Придбав собі в Туреччину
На тиждень путівку.

Костюм справив елегантний,
Вчить турецьку мову.
Уже знає, як звуть турки
Свиню і корову.

Як спитати по-турецьки
Почім у них шуби,
Де купити мило й пасту,
Яка чистить зуби.

Голова гуде у нього
Від отих уроків.
Він, до речі, на Вкраїні
Живе тридцять років.

Ходить всюди, як хазяїн,
Аж дверима гурка.
Хоча мову українську
Знає гірше турка.
 

Oboroten365p2

Супермодератор
Команда форума
Регистрация
30 Янв 2009
Сообщения
23,418
Reaction score
50,905
[video=youtube;REN_Odi9DI0]http://www.youtube.com/watch?v=REN_Odi9DI0[/video]

Хоча цей вірш Павла Глазового мені більше подобався у виконанні Анатолія Литвинова
 

Пенсіонер

полковник
Регистрация
17 Июл 2012
Сообщения
1,261
Reaction score
2,238
Please note, if you want to make a deal with this user, that it is blocked.
— Алло, алло!
Здрастуй, друже!
Чому не виходжу?
Уже тиждень показатись
На люди не можу.
Під очима і на лобі
Синяки, як тромби...
Питаєшся, що трапилось?
Постраждав від бомби.
Де рвонула? У квартирі.
Та ні з чим не грався...
Хотів жінці підсунути,
Та сам підірвався.
На тім тижні сорок років
Сповнилось дружині,
Треба ж було щось купити
Рідній половині...
Йшов я, випивши, з дружками
Та купив їй книжку.
Та не кішку! Книжка зветься
«З Мадонною в ліжку».
Та не лазив я у ліжко!
Що тобі верзеться?
Про Мадонну, про секс-бомбу,
Це книжка так зветься.
Розгорнула жінка книжку
На якусь хвилинку,
Подивилась першу, третю,
Десяту картинку.
— Ах ти ж, — каже, — безсовісний!
Ах ти ненормальний!
Ах ти, — каже, — ізвращенець,
Маньяк сексуальний!
Та як дасть мені по лобі
То зліва, то зправа...
А книжара товстелезна,
Ще й тверда оправа...
Заплатив же триста тисяч,
Пропали купони...
Уже тиждень валяюся
В ліжку. Без Мадонни.
Ти чого там хіхікаєш?
Теж мені друзяка...
Привіт жінці!
Як «від кого»?
Скажи: від маньяка.

А содом всесвітній.
Там гуляли демократи
Й бувші партократи,
Броки-рокери, ділери
Й інші торбохвати.
Веселились менеджери
Й інші ненажери,
Наливали віскі й шнапси
В імпортні фужери.
Напивались до ригачки
Мафіозні друзі,
Що були іще недавно
Бідні й голопузі.
Танцювали супермени,
Як руді ведмеді,
Наступаючи на лапи
Місісам і леді.
Викаблучувались в залі,
Поскидавши плавки,
Дві сексбомби з Бесарабки
І одна з Шулявки.
За сексбомбами ганялись
Лабухи-музики,
Хоч за те їм рекетери
Часто били пики.
Навіть батюшка Онуфрій,
Що був атеїстом,
Витанцьовував ламбаду
З бувшим КаГеБістом.
Звані гості прибували
На заморських тачках,
Бо склепали капітали
На простих жувачках.
Після шнапсів гості їли
Страви екзотичні.
Потім дружно затівали
Сварки політичні.
Вихваляли депутата,
Що рухівців криє,
«Р» погано вимовляє
Й бороди не бриє.
В ту шарагу затесався
І якийсь проноза -
Рекетирів вербувати
В партію Мороза.
Інший Хмару й Чорновола
Шпетив на всю губу.
- Ми, - гукав він, - коцюбивці
Всі ми за Коцюбу!
А Турянського четвертий
Хвалить-вихваляє:
- Турянішого на світі
Не було й не має!
П’ятий тикнув із-за столу
Головешку лису
І варнякав: - Хто за кого,
А нам дай Ларису! (Скорик)
Доки будуть депутати
Лаятись та гризтись,
Ми устигли нагулятись,
Випити й наїстись!
Погукали на весілля
Й двірника Кіндрата,
Щоб з машини піаніно
Допоміг знімати.
За роботу двірникові
Гордо, як герою,
Піднесли чарюгу шнапсу
І батон з ікрою.
Навіть тост проголосити
Удалось Кіндрату.
Він гукнув:
- Привєт буржуям
Од пролетар’яту!
І додав:
- За що боролись
Із більщовиками,
То на те і напоролись
З їхніми синками..

Батько Сталін захворів...
Згадувати сором:
Перепив чи переїв,
Мучився запором.
Лікар зляканий прибіг.
Пузо маца, давить.
— Вихід,— каже,—лиш один:
Треба клізму ставить.
Вождь обурився: — Мені?
Класику марксизму?!
Покладіть його, зв'яжіть
I поставте клізму!
Повалили бідака,
За чужу хворобу
Закачали піввідра
В лікарську утробу.
3 тих часів i повелось:
Живемо, працюєм,
Невідомо куди йдем
І куди крокуєм —
Уперед а чи назад
До капіталізму,
А як вищим припіка-
Нижчим ставлять клізму.
 
Последнее редактирование модератором:

Пенсіонер

полковник
Регистрация
17 Июл 2012
Сообщения
1,261
Reaction score
2,238
Please note, if you want to make a deal with this user, that it is blocked.
Описали у газеті
Життя гумориста
Як жахливо в нього склалась
Доля особиста!
Він, бувало, пише-пише,
Дуже смішно пише,
А все ж хоче написати
Щось іще смішніше.
І таке було придума,
Що аж сам регочеться,
А йому ж іще смішніше
Написати хочеться.
І ніколи не писав він
Комусь на догоду,
А служив дотепним словом
Рідному народу.
Ось таку, - читаєм далі,-
Рідкісну людину
Заштовхали серед ночі
У брудну машину
І в холодному подвалі
Пика кривоноса
Заходилась гумористу
Учинять допроса:
- Гдє, да с кєм же, да откуда
Да с какого года?
Што толкнуло, побуділо
Стать врагом народа?
Той на слідчого дивився,
Наче на дурного.
- Тобто як - врагом народа?
Уточни, якого?
Пика баньки витріщала
Злобні та жорстокі:
- Даже здєсь ти позволяєш
Гнусниє намйокі??! -
Роз’ялозивши " намйокі"
В злобнім протоколі,
Припаяла клята пика
Десять літ неволі.
Розчавила гумориста
Сатанинська сила,
І ніхто тепер не знає
Де його могила.
Тільки справочка лишилась:
"От болєзні умєр"...
Саме з цього й розпочався
Найчорніший гумор,
Бо коли перемінилась
Влада у державі,
"Прєступлєнія состава"
Не знайшла в тій справі.
Щоб начальству догодити,
Виродок огидний
Вбив того, кому лизати
Чоботи негідний.
І хоч був то лютий злочин
З боку душогуба,
В нього жодна волосина
Не упала з чуба.
Отаке ми у газеті
Часом прочитаєм
Головою покачає
І не запитаєм:
- А куди ж вони поділись,
Ті гримучі гади,
Що займали душогубські
Служби та посади?
Погноїли у в’язницях
Тисячі народу,
перечистили архіви
І - кінці у воду.
І не чути, не знайшлося
Чесних правдолюбів,
Що складали б поіменні
Списки душогубів.
За фашистами ганялись
По усій планеті,
А свою тримали банду
У глухім секреті
Та точили теревені
На загальну тему
Про страшну тоталітарну
Сталінську систему.
Ніби Сталін всіх понищив
Власними руками,
Заганяв у тім’я кулі
І штовхав у ями.
А була ж у тій системі
Банда навіжена -
Многорука, многолика,
Багатоіменна.
Все на Сталіна звалили
Вбивці і бандити -
І немає винуватих,
Нікого судити.
Горе людові простому,
Безправному люду,
Що дозволив катам своїм
Сховатись від суду!
 

Пенсіонер

полковник
Регистрация
17 Июл 2012
Сообщения
1,261
Reaction score
2,238
Please note, if you want to make a deal with this user, that it is blocked.
КУМ-ПАТРІОТ

- Важко жити, - признається мені кум.
Остогид цей дурнуватий гам і шум.
Душу боляче стривожив і обпік
Нерозумний, легковажний чоловік.
Він по радіо недавно виступав,
Про культуру та мистецтво теліпав:
"Ми повинні відкидати все сільське,
Переходити на вище - на міське,
А вже далі осягати й світове -
Найсучасніше, нове, передове".
Що ж він, телепень, вважа передовим?
Це - коли окута сцену сірий дим,
А шарага криворотих доходяг,
Розкуйовдивши косички на горбах,
Як ошпарена стрибає і харчить,
Та заморськими гітарами бряжчить?
То ж безбатченки, безсовісна шпана,
Яка рідного не любить і не зна.
Із ротів у них не пісня виліта,
А відлунює духовна пустота.
Через тиждень, а можливо, через день
Не лишиться навіть сліду тих пісень,
А оте, що зневажають мудраки,
З душ у душі переходило віки.
А дівульки, що напСявши парики,
Одягнувши недоладні ганчірки,
Хвацько стегнами і цицями трясуть. -
Теж культуру найновішу нам несуть?
Тут я кума втихомирюю свого:
- Ну чого ти кип’ятишся так? Чого?
Ти міркуєш як невіглас і дивак.
В тебе грубий і невихований смак.
Ти повинен усвідомити одне:
Ритм у музиці сучасній - головне,
А мелодія якась там чи мотив -
То набридлий, допотопний примітив.
Саме в ритмі - сила музики й краса
Ритм в людині кожну жилку потряса.
Кум аж міниться: - Прошу відповісти,
А нащо мене глушити і трясти?
Щоб споганити співучості красу -
Ту, що в серці з діда-прадіда несу?
Щоб сказати нам: - Ви дикі і дурні.
Щоб забулись наші танці і пісні.
А у них же - сяє, світиться краса,
Що підносить наші душі в небеса.
Тут уже мій кум дає мені урок,
Починає промовляти як пророк:
- Наша пісня - то душі людської цвіт,
Наших предків найсвятіший заповіт.
Кожен танець ніби каже: "Я несу
Силу гордого народу і красу;
Ось такі ми, чи великі, чи малі,
Та не гірші, аніж інші на землі".
Бачив ти, щоб під народний наш мотив
Хтось пиндючився і стегнами крутив?
Та хіба ж ото - козак чи молодець,
Як він корчиться й ірже, як жеребець?
Якщо ти не поважаєш сам себе,
Хто ж, дурного, поважатиме тебе? -
Я на кума з тихим подивом дивлюсь.
Думку кумову зневажити боюсь.
Я - такий же, як і кум мій, патріот.
Мені боляче за добрий наш народ,
Що розгублений, мовчить , як немовля,
І глумитись над собою дозволя.
 
  • Like
Reactions: mss

Пенсіонер

полковник
Регистрация
17 Июл 2012
Сообщения
1,261
Reaction score
2,238
Please note, if you want to make a deal with this user, that it is blocked.
КУМОВА ЛЮБОВ

Кум мій майстер на всі руки, молодець -
Слюсар, токар, муляр, швець і жнець.
В нього в хаті, на підлозі й на печі
Труби, крани, плоскогубці і ключі.
Під диваном, за буфетом, під столом -
Мідний дріт і всякий брухт-металолом.
У бідонах - гас, солярка та бензин
І нічого не боїться, бісів син!
Я казав йому по-дружньому не раз:
- Ти б подумав. Он сарай який у вас.
Обладнай собі під кузню той сарай
І спокійно стукай, грюкай та клепай.
А у хаті може вибухнуть бензин.
Пропадеш чи постраждаєш не один.
Ну який же ти механік і коваль,
Якщо жінки тобі власної не жаль?
Кум говорить: - Я усе це врахував
І давно своє добро застрахував.
Якщо вибухне і хату рознесе,
То держава мені виплатить за все.
А на випадок нежданої біди
Під столом стоять два бутелі води,
А крім того, за диваном у мішку
Є запаси негорючого піску.
Що ж торкається дружини, не журись,
Ти вже краще за свою поклопочись.
Бог послав подругу лю###чу мені,
А любов же не згоряє й на вогні.
То не жінка, яка мужа покида,
Коли трапиться пожежа чи біда.
Я погоджуюся з кумом: - Ну, нехай...
А бензин же можна винести в сарай?
Кум уперся: - Спробуй, винеси бідон.
Вкрадуть, гади, й переправлять за кордон.
Всяким німцям чи англійцям продадуть,
А валюту в їхні банки покладуть.
Кум деталей десь накрав чи накупив
І мотор для "Москвича" свого зліпив.
Той мотор як загуркоче, зареве,
То тремтить усе живе і неживе.
Силу має він воістину страшну.
Може лізти вертикально на стіну.
А машина! Ще ніякому "ГАІ"
Наздогнати не вдавалося її.
Кум з розгону у баюру як стрибне, -
Всіх заляпає - сам чорт не дожене.
Якось кумові сказав я мимохіть:
- Уночі ти спиш у хаті, як ведмідь,
А машину залишаєш за двором.
Не умієш дорожить своїм добром.
Ти якусь сигналізацію постав,
Щоб хто-небудь всюдихода не украв.
Кум говорить: - За своїм добром дивись.
Нахріна мені сигнали ті здались?
- Ну, - кажу йому, - доспишся до біди.
Пропадуть твої старання і труди.
Кум сміється: - Я біду цю обійду,
Бо дружину у машині спать кладу.
Хай хто-небудь щось зачепить чи торкне,
Благовірна зразу викличе мене.
У голубоньки горляночка така,
Що розбудить у могилі мертвяка.
Я питаю: - А якщо вона проспить?
І машина разом з нею похурчить?
Кум дивується: - Яка ж ти темнота!
Та у цьому ж мого замислу мета.
Он міліція щотижня виступа,
Про угони та крадіжки теліпа.
Вічно чуєш від майорів та старшин
Про крадіжку транспорт-засобів, машин.
А чи чув ти коли-небудь новину,
Що "угнали" в когось жінку? Хоч одну?
Чув, щоб жінка десь від когось утекла
І під номером заміненим жила?
Щоб від неї хтось деталі відкрутив?
Це ж фантастика, кошмарний детектив.
Якщо в цьому я начало покладу,
То відзначусь і в історію ввійду
Тим, що Бог таку дружину дав мені,
Яку свиснули "угонщики" дурні.
 
  • Like
Reactions: mss

Пенсіонер

полковник
Регистрация
17 Июл 2012
Сообщения
1,261
Reaction score
2,238
Please note, if you want to make a deal with this user, that it is blocked.
КУМОВА ЕКСПЕРТИЗА

Зайшов якось я до кума.
- Діла нехороші:
Появилися фальшиві
Українські гроші.
Кум питає: - Ти їх бачив?
А я кажу: - Жінці
Хтось підсунув у крамниці
Фальшиві червінці.
- От сволота! - кум говорить.
Бач, дійшли до чого.
Колись отак ошукали
І мене, дурного.
Тепер коли у крамниці
Одержую здачу,
Підроблених не підсунуть,
Бо зразу побачу.
Я не знаю, що для цього
Придумали вчені,
А я просто шматок сала
Ношу у кишені.
Кладу здачу біля каси
Усю без розбору,
Потім гривні повертаю
Портретами вгору
І проводжу шматком сала
У них над вусами.
Якщо вони повертають
За салом носами,
Тоді, значить, не фальшиві
Хлопці на купюрі,
Бо від сала відвертатись -
Не в нашій натурі.


КУМОВЕ ІНТЕРВ’Ю

Якось кумові сказав я жартома:
- В мене сумніву ні крихітки нема,
Що ти вийдеш на широкий, світлий шлях
І опинишся де-небудь у верхах.
Я ціную ерудицію твою,
Та чи міг би ти давати інтерв’ю?
Там збираються писаки-фахівці.
Серед них же є лукаві молодці,
І такий вони задати можуть тон,
Що розгубиться й премудрий Соломон.
Кум сміється: - Уяви, що я даю
Про сучасну обстановку інтерв’ю.
То, будь ласка. без вагання починай,
Найсерйозніші питання задавай.
Я підношу руку в гору і кажу:
- Я звиняюсь, і пробачення прошу,
І спасибі говорю заздалегідь.
Чому ціни піднялися так, скажіть? -
Кум, почухавши потилицю свою,
Починає ексклюзивне інтерв’ю:
- Це питання, яке ви задаєте,
Безперечно актуальне й непросте.
І сказати слід відверто, що воно
Перед нами поставало вже давно.
Це проблема, безумовно, основна
І вона, сказати варто, не одна.
А побіжно зауважити ще слід,
Що потрібен тут обдуманий підхід.
Я не можу Вам сказати напряму
І конкретно дати відповідь, чому.
Я вам виклав тільки бачення своє,
Схематично. В кого ще питання є?
Я поштиво перед кумом устаю
І конкретніше питання задаю:
- А чи можете сказати точно нам,
Коли видадуть зарплату вчителям?
Я вже бачив, як учителька стара
Щось на звалищі у сумочку збира...
Кум зображує поважність на лиці,
Розгортає перед носом папірці
І говорить: - Це проблема теж складна,
Потребує теж роз’яснення вона.
Це, звичайно, неприємно взагалі,
Що бідують без зарплати вчителі.
Це питання вже хвилює нас давно
І очікує розв’язання воно.
Це питання надзвичайне - і тому
Ми увагу приділяємо йому.
Тут повинні ми подбати про одне,
Щоби мати на увазі головне.
І не тільки, я сказав би, головне, -
А, до деякої міри, - основне.
Тут повинні ми заглибитись у суть...
Я запитую: - А гроші їм дадуть? -
Кум на мене сонним оком погляда,
Папірці свої сердито відкида
І говорить: - Я вам відповідь даю
І висвітлюю позицію свою. -
Я на кума перелякано дивлюсь,
За престиж його начальницький боюсь.
- Ти ж - фігура, - говорю, - авторитет.
Чом нічого не говориш про бюджет?
У трудящих уривається терпець
Працювати за нікчемний папірець.
Наплодили кольорових папірців
І з кінцями вже не зводимо кінців.
незалежність нам, як дурникам, дали
Та під шум той обідрали й роздягли.
Як у нас уже старцюють вчителі,
То навіщо живемо ми на землі? -
Кум схопився та як крикне: - Замовчи!
Сам це знаю - не розказуй і не чи!
Я показував, якими інтерв’ю
Буду голову затуркувать твою,
Коли вийду на широкий, світлий шлях,
Коли буду подвизатись у верхах.
Я ж не зможу керувати й управлять,
Якщо баки не навчуся забивать,
І на вуха не навішаю "лапші" -
Так, як нинішні пани й товариші.
Щиро дякую й кінчаю інтерв’ю.
ВІдер зеен, до побачення, ад’ю!
 

Пенсіонер

полковник
Регистрация
17 Июл 2012
Сообщения
1,261
Reaction score
2,238
Please note, if you want to make a deal with this user, that it is blocked.
УМОВА КУРОЧКА

- Поясни мені, будь ласка, в чому суть,
Що народи неоднаково живуть?
Чом одних цивілізованими звуть,
А на інших - так, рукою лиш махнуть?
Що в книжках ти на цю тему прочитав? -
Нещодавно я у кума запитав.
- Все тут ясно без пояснень, - каже кум. -
Сам ти міг би розібратись, тугодум.
- Та я думав, думав, думав, - говорю, -
А теорії чіткої не створю.
Всякі сунуться у голову думки.
То здається ніби так - то навпаки.
Навіть радіо пояснень не дає.
Там же править піп своє, а чорт своє.
Навигадували планів та програм...
Кум скривився: - А навіщо воно нам?
То ж не діло, а розмови та слова.
Кожен хліб собі, як може, добува.
Краще, куме, поговорим про курей.
Бачиш: курочка сидить біля дверей?
Сіра курочка яєчок нанесла,
А хазяйка їх забрала й продала.
Сіра курочка не відає й не зна,
Де ті яйця і яка там їм ціна.
Знов, дурнесенька, побігла у сарай.
Знов знеслася, і будь ласка, забирай. -
Я нагадую: - У тебе повно книг.
Хочу знати, що ти вичитав із них.
Чом одних цивілізованими звуть,
А на інших - так, рукою лиш махнуть?
Найсерйозніші питання задаю,
А ти ляпаєш про курочку свою.
Кум говорить: - Ти мені не заважай.
Значить, курочка побігла у сарай...
Наші люди, як та курочка живуть:
Дбають, трудяться, а інші продають.
Що, кому - ніхто не відає й не зна.
Україна стала діжкою без дна.
І не знаємо, не відаємо ми,
Між якими опинилися людьми.
Хто ще вчора був товариш або пан,
Насьогодні вже - типовий клептоман.
Я дивуюсь: - Це для мене новина.
Що за люди наркомани, кожен зна.
Клептоман - то це людина, мабуть, та,
У якої в лобі клепки не хвата?-
Кум руками розчаровано маха
І сміється: - Ну й тетеря ти глуха.
Нещодавно у товстому словнику
Я надибав чудернацію таку.
"Клепто" - слово старогрецьке, означа:
Краду, цуплю все, що око поміча.
Клептоман не знає іншої мети,
Ніж поцупити, украсти, потягти.
Ми працюємо, щоб повнилась казна,
Але хто з простих трудящих наших зна,
Хто ті гроші забирає із казни
І куди у нас діваються вони?
Он у мене скособочився сарай,
А піди в торгівлі дошку пошукай.
Жмені цвяхів не дістанеш, хоч заплач,
А кругом земля вгинається від дач.
Подивися: як сучасні шахраї
Оті дачки облаштовують свої.
Воздвигають огорожі кам’яні,
Ставлять двері з найміцнішої броні.
Навіть фірми появилися нові -
Ті, що двері виро###ють броньові.
Кожен "офіс" - неприступний, як тюрма.
В бізнесменів крихти сумніву нема,
Що не край тут, а бандитська сторона,
Де зібралися злодюги і шпана.
Надивившись клептоманівських гидот,
Став до всього байдужісіньким народ.
Не шанує сам себе, не береже,
Бо навколо все не наше - все чуже.
Ні від кого вже добра собі не жде -
Кожен цупить, що під руку попаде.
Потрапляє у лісочок або в гай:
- От би взяти і зрубати на сарай!
Серед лугу бачить квіти. Благодать!
- От би зрізать на букети та й продать...
Не жаліють навіть тихої води:
- От би шашечку шарахнути сюди!
Ти оглянся кругом себе. Ця земля -
То ж твоя немов би хата і моя,
А у хаті ти - безправний квартирант.
В ній панує знахабнілий спекулянт.
Він добром людським гендлює, тягне, рве.
Хто ж тебе цивілізованим назве?
Хто ж тебе цивілізує, якщо ти
Власну хату не зумів уберегти?
Саме в тому наше горе і вина,
Що живем ми, як та курочка дурна.
Полюбуйся, знов побігла у сарай.
Їй добра свого не шкода. Забирай!
 

r_s_v

рядовой
Регистрация
29 Авг 2013
Сообщения
6
Reaction score
4
Геніальний кум

Ми із кумом не полюєм третій рік

А про те – він геніальний чоловік
Хоч ружжьо своє продав уже давно
І говорить : «Да нащо мені воно?

Реєструй, та доглядай, та бережи
Ну нашо мені морока ця, скажи?»
Раптом здрастуйте, у кума новина:
Вбив дубиною під лісом кабана.

Видно трапився охлялий кабанець
Раз по черепу торохнув - і кінець.
М'ясо є, але порушено закон
Бо мисливський не почався ще зон!

Скільки клопоту для себе наробив!!!
Хто повірить шо дубиною убив?
Кабанець такий нівроку, пудів з два
Скажуть бреше, шо такого не бува…

Затягли ми кабанця того в сарай
Кум говорить : «Ти, будь ласка, починай
Скручуй віхті і соломою смали
Та дивись мені сарай не підпали

Я тим часом по водичку побіжу
Повернуся і смалити поможу.»
Заходився я кабанчика смалить
Диму повно!!! Голова мені болить!

Де той кум запропастився? Де пропав?
Наче згинув чи у воду десь упав.
Взяв я відра і побіг його шукать
Може з ставу доведеться витягать…

Прибігаю-бачу кума над ставком
Шось вовтузиться і бовкає дрючком
Ти прости мені, він каже, і пробач.
Упустив відро. Не витягну, хоч плач

А чуже ж воно – позичив у куми…
Дуже довго те відро шукали ми…
Повертаємось ми з відрами у двір-
Пес лютує! і біснується як звір!

Ми в сарай, а там повнісінько людей
Оглядають недосмалений трофей
Двоє в формі, троє просто в піджаках
З олівцями і блокнотами в руках

Шось там пишуть, обміряють кабана
А назустріч нам виходить старшина.
«Огого, ось появилися орли
Вже й водичку для обмивки принесли
Одобряю, каже кумові… Здоров
Молодець, шо не утік а сам прийшов

Так в ізбу давай заглянєм на момент
І складьом офіціальний документ»
Посідали ми у хаті за столом
Старшина суворо каже: «Ну, почньом»

Папірця моєму кумові дає:
«Ізложи тут обяснєніє своє
Ось тобі, будь ласка, ручка, ізлагай
Ізоткуда діч попала у сарай.

Ізложи чістосєрдєчно, от души
І, пожалуста, по-руському піши
Государствєнній хоть учім 20 год
Но покачто нє пустілі в оборот»

Я трясуся, бо напав на мене страх
Він обом нам припаяти може штраф!
Або візьме й до району повезе
І посадить у холодне КПЗ

Кум спокійно умостився на стільці
Написав і розписався у кінці.
Я, він каже, нерозбірливо пишу.
Так послухать об’яснєніє прошу

"Ми, такіє-то, такого-то чісла
Завєршилі по хазяйству всє дєла
І пошлі вдвойом по воду до ставка
Вдруг мальчішка прібігаєт і гука:

«Дядько, дядько, загорівся Ваш сарай»
Я до кума: «Швидше воду набірай»
Прибігаєм ми додому вмєстє з ним
А з сараю як із кузні валить дим.

Ми в сарай, а там з дужками старшина
Позапряталісь і смалять кабана
Нєізвєстно ізоткуда і коли
Кабана того мєрзавци притягли.

А тому прошу районне УВД
Пусть порядок в цьому ділі наведе
Остаточно положити треба край
Шоб не лазив старшина у мой сарай..."

Кум не може заспокоїтись ніяк.
Все питає: - Що ж виходить? Як це так?
Вже й міліція порушує закон...
Їдьмо завтра до начальника в район.
Чом повинен я простому старшині
Не по-нашому писать доповідні?
В понеділок у райцентрі ми були.
Находились, а начальника знайшли.
Кум спокійно і докладно розказав,
Як пояснення міліції писав,
Та й питає: - Чом це так, що старшина
Мови нашої державної не зна?
Він на службі Україну представля,
То чому ж він по-російськи розмовля?
А начальник: - Я вас вислушал. Так вот,
Ето мнє напомінаєт анєкдот.
Сущєствуєт два похожих язика.
Вот скажитє, как по-вашому рука?
- Так і буде,-кум говорить.
- Ну а зуб?
- Так і буде,-кум відказує.
- А пуп?
- Так і буде.
- Ну а задніца?
- Не так...
- Ну і что же, получається, чудак?
Что виходіт? Із-за задніци одной
Ви прієхалі бєсєдовать со мной?
Кум за голову вхопився: - Стид і страм...
Я заяву прокуророві подам!
А начальник: -Угрожать мнє прєкраті!
Можешь сразу гєнєральному нєсті.
Он живйот на Украінє 30 лєт,
А язик дєржавний знаєт? Тоже нєт.
По-украінскі он тоже ні бум-бум.
- Напишу в Верховну Раду! -каже кум.
А начальник зуби скалить: - Вот чудной!
Что он может, тот Совєт Вєрховний твой?
Ти же слушаєшь по радіо рєбят.
Половіна там по-руські говорят.
Почєму я знать украінскій должон?
Кум говорить : - Так про мову ж є закон.
Я такого беззаконня не стерплю,
Телеграму президентові пошлю.
А начальник: - Возраженій тоже нєт.
Почта рядом. Пєрєдай єму прівєт.
Ми схопилися - на пошту спішимо
І на бланку телеграму пишемо:
"ПАНЕ ВІКТОР, ПРЕЗИДЕНТЕ ДОРОГИЙ!
ЩО Ж ЦЕ В БІСА ЗА ПОРЯДОЧОК ТАКИЙ,
ЩО МІЛІЦІЮ ОЧОЛЮЄ ПІЖОН,
ЯКИЙ ЗНАТИ НАШУ МОВУ НЄ ДОЛЖОН?..."
А дівулька витикається з вікна
І питає: - Што ти лєпіш, старіна?
Ти чєво понавидумивал здєсь, дєд?
Да на клавішах і буквов такіх нєт.
Гдє возьму я с точкой "і" і букву "ї"?
Спряч, пожалуйста, каракулі свої!
Кум додому ледве-ледве дочвалав.
Так, сердешний, телеграму й не послав.
А якби вона до Києва й дійшла,
То, гадаєте, комусь би помогла?
Про закон той де вже тільки не товчуть,
Але наслідків не видно і не чуть.
Кум із цього вивів істину гірку:
- Незалежність наша знову у мішку.
Залишилось тільки туго зав’язать
Та крізь дірочку нам дулю показать.
 

Пенсіонер

полковник
Регистрация
17 Июл 2012
Сообщения
1,261
Reaction score
2,238
Please note, if you want to make a deal with this user, that it is blocked.
НЕПОРОЧНА КУРКА

Якось баба богомільна
В крамниці сказала:
— Дайте мені таку курку,
Що півня не знала.
— Оцю беріть, — тиче курку
Продавщиця строга.
— Чого ж вона така синя
Та ще й кривонога?

Чому на ній я не бачу
Ні крапельки жиру?
Чому вона фігурою
Схожа на сокиру?
Я серйозно вас питаю,
Знаєте ви точно,
Що ця курка нетоптана,
Жила непорочно?
Продавщиця зуби скалить:
— А чого питати?
Який дурень таке стерво
Захоче топтати?
 

Пенсіонер

полковник
Регистрация
17 Июл 2012
Сообщения
1,261
Reaction score
2,238
Please note, if you want to make a deal with this user, that it is blocked.
КУМОВА ТЕОРІЯ

В кума явно поправляються діла:
Жінка куряче хазяйство завела.
На городі, за городом і в садку
Тільки й чути: ко-ко-ко, ку-ку-рі-ку!
Господиня любить курочок своїх:
Всі жвавенькі та білесенькі як сніг,
Ще й окремо, не у курячій юрбі,
Три цесарочки розгулюють собі.
Кум сердито на цесарок погляда:
- Ну, - говорить, - то не птиця, а біда.
Де вони на нашу голову взялись?
Ти до нечисті цієї придивись.
Щось приблудне, незавидненьке, рябе,
А я к любить, стерво капосне, себе!
Ходить гордо та голівкою трясе,
А яєчка рідко, наволоч, несе.
Всіх порізав би, та жінка не дає.
Хай, як знає, то вже діло не моє.
Полюбуйся, вийшла з хати: "Ціп, ціп, ціп!"
Щось там кидає з торбини, кришить хліб.
А цесарки - тут як тут, уже клюють,
Бідним курочкам ні крихти не дають.
Б’ють, клятющі, виривають із дзьобів.
Слава Богу, що нема у них зубів.
Жінка тішиться, як дівчина мала,
Що таких собі бандиток завела...
Я дивуюся: - Ти, куме, як дитя.
Вліз по вуха в дрібновласницьке життя.
Ти ж розв’язував проблеми світові,
А тепер у тебе кури в голові.
Про цесарок нісенітниці плетеш.
То ж порода, а по суті, кури теж...
- В тім то й справа, що порода, - каже кум, -
Це якраз і виклика багато дум.
Значить, курка теж нахабною бува,
Крихту в ближнього із рота вирива.
Я вбачаю саме в тому головне,
Що таке ж воно нікчемне і дурне,
А нахабством виділяється страшним,
Навіть сильні відступають перед ним.
То давай тепер замислимося ми,
Чи буває щось подібне між людьми?
Телевізора, будь ласка, увімкни,
Коли грають там патлаті крикуни.
Під гарчання, галалакання і свист
Там стрибає, так би мовити, артист.
Пика з патлами заповнила екран,
Очі вилупив на тебе, як баран,
І горлає найбезглуздіші пісні,
Демонструючи позиції брудні.
Цей нахабством найсильнішого заб’є.
Він суперникам дихнути не дає.
Ось у цьому й проявляється вона -
Та порода нахабнюща, пробивна.
Тут точнісінько те саме бачим ми,
Що буває між цесарками й курми.
Ти смієшся - це для тебе юринда,
А для людства - це трагедія й біда.
Зовсім іншою історія була б,
Якби менше на землі було нахаб.
Революції і війни прогули -
Скільки горя бідним людям принесли!
А згадай, які прославились тоді
Теоретики, мислителі, вожді.
Той заочно, "на халяву", щось кінчав,
Той на батюшку учитися почав,
Той ніякої освіти не здобув,
той ім’я своє і прізвище забув.
Але владу захопили, узяли
Через те, що нахабнючими були.
Та й тепер ми скільки бачимо козлів,
Що зв’язати незугарні пари слів,
А вони ж у вищих органах сидять,
А вони ж кудись ведуть, "руководять",
Бо нахабство - в їхній суті, в глибині,
У породі. на самісінькому дні.
Є нахраписті породи між курми,
То чому б таким не буди між людьми? -
Це порівняння обурює мене:
- Вибач, куме, ти патякаєш дурне.
Птиця, кури - то ж тваринний темний світ
І з людським його порівнювать не слід.
Ці теорії засуджено давно.
лізеш, куме, наче п’яний у багно. -
Кум затявся на своєму: - Біс один,
Чи торкається людини, чи тварин,
Бо нахабство - категорія така,
Що ніколи у природі не зника.
Де ні честі, ані совісті нема. -
Там нахабство всі позиції займа.
Доки совісний обдума сім разів,
Нахабнючий не обдумуючи з’їв.
Доки чесний щось облизувать почне,
Нахабнючий не жувавши проковтне.
Це теорія, можливо, й не нова,
Але з курячих стосунків виплива -
І не можна заперечити її,
Бо це дійсність, а не вигадки мої.
 
  • Like
Reactions: mss

Пенсіонер

полковник
Регистрация
17 Июл 2012
Сообщения
1,261
Reaction score
2,238
Please note, if you want to make a deal with this user, that it is blocked.
Кум не може заспокоїтись ніяк.
Все питає: - Що ж виходить? Як це так?
Вже й міліція порушує закон...
Їдьмо завтра до начальника в район.
Чом повинен я простому старшині
Не по-нашому писать доповідні?
В понеділок у райцентрі ми були.
Находились, а начальника знайшли.
Кум спокійно і докладно розказав,
Як пояснення міліції писав,
Та й питає: - Чом це так, що старшина
Мови нашої державної не зна?
Він на службі Україну представля,
То чому ж він по-російськи розмовля?
А начальник: - Я вас вислушал. Так вот,
Ето мнє напомінаєт анєкдот.
Сущєствуєт два похожих язика.
Вот скажитє, как по-вашому рука?
- Так і буде,-кум говорить.
- Ну а зуб?
- Так і буде,-кум відказує.
- А пуп?
- Так і буде.
- Ну а задніца?
- Не так...
- Ну і что же, получається, чудак?
Что виходіт? Із-за задніци одной
Ви прієхалі бєсєдовать со мной?
Кум за голову вхопився: - Стид і страм...
Я заяву прокуророві подам!
А начальник: -Угрожать мнє прєкраті!
Можешь сразу гєнєральному нєсті.
Он живйот на Украінє 30 лєт,
А язик дєржавний знаєт? Тоже нєт.
По-украінскі он тоже ні бум-бум.
- Напишу в Верховну Раду! -каже кум.
А начальник зуби скалить: - Вот чудной!
Что он может, тот Совєт Вєрховний твой?
Ти же слушаєшь по радіо рєбят.
Половіна там по-руські говорят.
Почєму я знать украінскій должон?
Кум говорить : - Так про мову ж є закон.
Я такого беззаконня не стерплю,
Телеграму президентові пошлю.
А начальник: - Возраженій тоже нєт.
Почта рядом. Пєрєдай єму прівєт.
Ми схопилися - на пошту спішимо
І на бланку телеграму пишемо:
"ПАНЕ ВІКТОР, ПРЕЗИДЕНТЕ ДОРОГИЙ!
ЩО Ж ЦЕ В БІСА ЗА ПОРЯДОЧОК ТАКИЙ,
ЩО МІЛІЦІЮ ОЧОЛЮЄ ПІЖОН,
ЯКИЙ ЗНАТИ НАШУ МОВУ НЄ ДОЛЖОН?..."
А дівулька витикається з вікна
І питає: - Што ти лєпіш, старіна?
Ти чєво понавидумивал здєсь, дєд?
Да на клавішах і буквов такіх нєт.
Гдє возьму я с точкой "і" і букву "ї"?
Спряч, пожалуйста, каракулі свої!
Кум додому ледве-ледве дочвалав.
Так, сердешний, телеграму й не послав.
А якби вона до Києва й дійшла,
То, гадаєте, комусь би помогла?
Про закон той де вже тільки не товчуть,
Але наслідків не видно і не чуть.
Кум із цього вивів істину гірку:
- Незалежність наша знову у мішку.
Залишилось тільки туго зав’язать
Та крізь дірочку нам дулю показать.
 

r_s_v

рядовой
Регистрация
29 Авг 2013
Сообщения
6
Reaction score
4
Кум не може заспокоїтись ніяк.
Все питає: - Що ж виходить? Як це так?
Вже й міліція порушує закон...
Карабіне, а Ви дуже неуважний... Навіщо копіпастити одне й те саме по 2 рази? Ця гумореска була опублікована тут 29.08. Дочитайте до кінця "Геніального кума". Ця гумореска просто його продовження.
Нецікаво ))))
 

Пенсіонер

полковник
Регистрация
17 Июл 2012
Сообщения
1,261
Reaction score
2,238
Please note, if you want to make a deal with this user, that it is blocked.
ПРО ОТЦЯ І СИНА

У сусіда біля двору
Зупинилась "Чайка".
Сяє нікелем блискучим
Кожна її гайка.
А в ту пору біля двору
Швендяв лобуряка.
Був у нього у кишені
ОТ-ТАКИЙ ножака!
Лобур глянув у кабіну,
Чи нема шофера
І надряпав на капоті:
"ЛОРА ПЛЮС ВАЛЕРА".
Раптом батько лобуряки
Вибіг із-за тину
Та як схопить своє чадо
За руду чуприну,
Та як крикне:
- Що ти робиш?
В голові ти маєш?
Ти ж, придурку, об залізо
Ножик поламаєш!
 

r_s_v

рядовой
Регистрация
29 Авг 2013
Сообщения
6
Reaction score
4
Карабіне, досить вже з Львівського форуму копіпастити))))
 
Статус
В этой теме нельзя размещать новые ответы.
Сверху