Сегодня исполняется 8 лет, как не стало Юрия Кравченко

[pankrat12]

Сегодня исполняется 8 лет, как не стало Юрия Кравченко. Напомним, генерал, тогда уже экс-глава МВД погиб 4 марта 2005 года в результате повторного огнестрельного ранения, якобы причиненного себе самому из 9-миллиметрового подарочного пистолета «Беретта» в подсобном помещении на даче, за несколько часов до встречи со следователем ГПУ. Туда он был публично вызван тогдашним генпрокурором Святославом Пискуном по поводу дела об убийстве Гонгадзе.

 

[Урядник]

Появились новые подробности в "деле Кравченко"

Исполнилось 8 лет, как не стало Юрия Кравченко.
Напомним, генерал, тогда уже экс-глава МВД погиб 4 марта 2005 года в результате повторного огнестрельного ранения, якобы причиненного себе самому из 9-миллиметрового подарочного пистолета «Беретта» в подсобном помещении на даче, за несколько часов до встречи со следователем ГПУ.
Туда он был публично вызван тогдашним генпрокурором Святославом Пискуном по поводу дела об убийстве Гонгадзе.Первой тело обнаружила супруга Кравченко Татьяна Петровна. Она же обратила внимание на окровавленные следы на снегу, которые вели от места происшествия. Однако уже в день смерти экс-министра Александр Турчинов, возглавлявший тогда СБУ, по горячим следам, еще до проведения судмедэкспертизы, заявил об официальной и, заметим, единственной версии — что Кравченко стрелялся сам.
Этой версии следствие придерживалось и потом, когда дело неоднократно возбуждалось, прекращалось и возобновлялось вновь. В данный момент, как сообщили «Сегодня» в ГПУ, оно давно в архиве, и реанимировать его не намерены.
Впрочем, сейчас появляются новые подробности, заставляющие усомниться в официальной версии.Так, в самоубийство своего бывшего шефа до сих пор не верит экс-первый замминистра внутренних дел Михаил Корниенко. «Юрий Федорович, яркая, харизматичная личность, никоим образом не мог пойти на этот шаг», — считает хорошо знавший его генерал. Он склоняется к тому, что Кравченко погиб в результате тщательно подготовленной в обстановке глубочайшей конфиденциальности и весьма профессионально исполненной спецоперации. «В современных условиях нет особых проблем представить все как суицид или несчастный случай, — продолжает он. — Думаю, такая оперативная комбинация была по силам западным спецслужбам. Я уже не говорю о том, сколько представителей «оранжевых» тогда были завербованы иностранными разведками — это тема отдельного расследования».
«Такой волевой человек, как Кравченко если и решился бы на самострел, то лишь в каких-то скоротечных чрезвычайных обстоятельствах, перед лицом реальной угрозы своим близким, — делится опытнейший эксперт-практик, доцент учебно-научного института подготовки следователей и криминалистов Нацакадемии внутренних дел Юрий Мазниченко.
— Ему могли предоставить выбор: стреляешься либо убирают кого-то из твоих — скажем, внука, в котором души не чаял. И он поступил так, как поступил бы каждый уважающий себя офицер. Оставив условный знак в виде двух выстрелов, посылая сигнал, что преступников, которые его довели до смерти, было двое. Да и не мог пистолет после первого и тем более второго выстрела, быть прислоненным к ножке стула — до такого даже фантасты не додумаются. Оружие отлетело бы в сторону, это факт. И Кравченко не сидел бы, а лежал, а предсмертную записку не прятал в нижнее белье».
СБУ ЗНАЛА?
Экс-майор Управления госохраны Николай Мельниченко в марте 2005-го находился в Варшаве. «Источник в спецслужбе сообщил мне, что сначала уберут Кравченко, а потом меня, и я сразу позвонил Турчинову, предложив немедленно арестовать Юрия Федоровича — в целях его же безопасности, — говорит экс-майор. — Турчинов ответил, что этому мешает Пискун. А на следующий день я узнал, что Кравченко мертв». Связаться с Турчиновым, Пискуном и Татьяной Кравченко нам не удалось. В их окружении заявили, что они не желают ничего комментировать.

http://www.segodnya.ua/investigations/Poyavilis-novye-podrobnosti-v-dele-Kravchenko.html

Ничего не хочу говорить...8 лет назад не стало настоящего генерала...
Вечная память....

 

[slavovich]

делится опытнейший эксперт-практик, доцент учебно-научного института подготовки следователей и криминалистов Нацакадемии внутренних дел Юрий Мазниченко.

Сначала он говорит одну свою версию:

— Ему могли предоставить выбор: стреляешься либо убирают кого-то из твоих — скажем, внука, в котором души не чаял. И он поступил так, как поступил бы каждый уважающий себя офицер. Оставив условный знак в виде двух выстрелов, посылая сигнал, что преступников, которые его довели до смерти, было двое.

И сразу же намекает на вторую:

Да и не мог пистолет после первого и тем более второго выстрела, быть прислоненным к ножке стула — до такого даже фантасты не додумаются. Оружие отлетело бы в сторону, это факт. И Кравченко не сидел бы, а лежал

Чё это за эксперт такой, который не может определиться, сам Кравченко стрелялся по давлением или его стреляли под видом самоубийства.

 

[Урядник]

Чё это за эксперт такой, который не может определиться, сам Кравченко стрелялся по давлением или его стреляли под видом самоубийства.

Ну, я понял его слова, что Кравченко мог бы в определённых обстоятельствах застрелиться,оставив условный знак,но это было не так и его всё таки застрелили.

 

[slavovich]

оставив условный знак,но это было не так и его всё таки застрелили.

А я понял что он всё-таки оставил знак в виде двух выстрелов.

 

[BETEPAH]

Вбивча правда: напередодні 12-річчя загибелі екс-міністра МВС

Екс-командувач Внутрішніми військами, колишній заступник міністра внутрішніх справ генерал-полковник у відставці Володимир Поважнюк напередодні 12-річчя трагічної загибелі генерала армії Юрія Кравченка заявив, що не згоден з версією самогубства колишнього глави МВС. Посилаючись на «Сегодня», повідомляє «Волинська правда».

Володимир Поважнюк, згадуючи про Юрія Кравченка, зазначає: «Юрій Федорович дуже любив життя. Любив сім’ю. Був дуже прив’язаний до дочок, онука. Сміливий, мужній офіцер, генерал не міг собі дозволити піти так безславно, негідно. Двічі стрілятися він теж не міг. Мені доводилося спілкуватися з багатьма профільними лікарями - нейрохірургами, невропатологами, психіатрами. Ніхто з них не сказав, що після першого пострілу (якщо Кравченко, як стверджувало слідство, вирішив накласти на себе руки) він був у змозі зробити і другий. При сильному ураженні життєво важливих органів, рясному кровотечі це просто неймовірно... І чому його рука була затиснута між колінами, а пістолет виявився притуленим до ніжки стільця? Таке буває в кіно, але не в житті». Він вважає, що «треба було відпрацьовувати версію навмисного вбивства… Пройдуть роки, ситуація зміниться, і правда про загибель Кравченка все одно відкриється». На переконання Присяжнюка, «Юрій Федорович зробив для МВС, мабуть, більше, ніж всі його наступники разом узяті. Він прекрасно знав службу – від самих низів до вищого керівництва. Йому не можна було пустити пил в очі, так як починав із землі, оперативником, послідовно пройшов усі сходинки, досконально розбирався в тонкощах роботи дільничного, райвідділу, управлінь міської, обласного рівня, центрального апарату. Відверто не терпів ледачих, безвідповідальних, необов’язкових. Одним поглядом міг спопелити недбайливого. Колеги його поважали і . побоювалися через крутий, безкомпромісний характер. Поважали навіть злочинці... Серед найближчих друзів, соратників, товаришів по службі залишив по собі добру пам’ять. Звичайно, він не святий - безгрішних на світі немає. Але був сучасно мислячим, який вміє брати на себе відповідальність керівником - з цим важко сперечатися навіть недругам». Присяжнюк висловив версію, кому була вигідна смерть генерала Кравченка. «Було чимало тих, хто зі страхом, явно чи таємно очікував, що Кравченка призначать прем’єром, а до цього йшло. Ці люди готувалися покинути Україну в той же день. Або піти в підпілля - зі своїм тіньовим бізнесом, кримінальними схемами… Будучи міністром, Кравченко не приїджав на засідання Кабміну, які вів Лазаренко, тодішній прем’єр, посилаючи заступників, що дуже злило Павла Івановича... Кравченко мав дуже тривожну оперативну інформацію про те, що країну починають рвати на частини, намагаються контролювати регіони, галузі, намагаючись ціною підкупу, хабарів отримати ласий шматок», - пояснює він. А відтак уточнює: «Смерть Юрія Федоровича була вигідна і декому з його оточення, і тим, хто сам прагнув до вершин влади. Їм не потрібен був небезпечний, сильний суперник, присвячений в їх потаємну життя, їхні секрети. Віктор Янукович, задовго до призначення прем’єром, теж остерігався Кравченка». Колишній командувач Внутрішніми військами також наголошує, що існував секретний спецпідрозділ « ліквідаторів», не виключає того, що існує і зараз. За його інформацією, використання для знищення невгодних полонію, цезію, діоксину – «це вже день учорашній. З’явилися препарати, які, потрапляючи в організм, через годину-півтора безслідно розчиняються в крові, і ніякої патологоанатом не з’ясує справжню причину смерті. Інфаркт, і ніякого полонію не треба. Забирають тихо, швидко, без доказів». Присяжнюк вважає, що смерті Чорновола, Кирпи, Кравченка «шикуються» в один ряд. «Харизматичний лідерів нації, видатних особистостей, перспективних, авторитетних керівників боялися. І ... прибирали, - зазначає він. - Про це знають колишні керівники МВС, які брали участь в розслідуванні». А відтак зазначає, що «не можна щось приховувати нескінченно. Особливо чиюсь невипадково загибель, насильницьку смерть. Те, що хотіли приховати і приховували про Кравченка, все одно дізнаємося». «ВП» нагадує, що Юрій Кравченко (нар. 5 березня 1951, Олександрія - пом. 4 березня 2005) - колишній міністр внутрішніх справ України (1995-2001), генерал внутрішньої служби України. З 1 грудня 2001 року по 21 травня 2002 року - голова Херсонської обласної державної адміністрації. Протягом років був найближчим соратником Президента Леоніда Кучми і вважався одним із ймовірних його наступників. Під керівництвом генерала було розгромлено свавілля організованих кримінальних угрупувань, особливо в Криму. Під час касетного скандалу був звинувачений у зникненні опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе і, відтак, усунутий з першого ешелону української політики. 4 березня 2005 помер внаслідок двох пострілів в голову. Офіційне слідство зробило висновок, що це було самогубство.

Щоб зрозуміти "ХТО?" - треба памятати, що останнім і, більше того, за декілька хвилин до пострілів Кравченку телефонував... Володимир Литвин, тодішній керівник адміністрації Кучми. Далі треба ще щось говорити?

23:58 03.03.17, чекіст http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/108229/

 

[SergeyKPI]

Колишній командувач Внутрішніми військами також наголошує, що існував секретний спецпідрозділ « ліквідаторів», не виключає того, що існує і зараз. За його інформацією, використання для знищення невгодних полонію, цезію, діоксину – «це вже день учорашній. З’явилися препарати, які, потрапляючи в організм, через годину-півтора безслідно розчиняються в крові, і ніякої патологоанатом не з’ясує справжню причину смерті. Інфаркт, і ніякого полонію не треба. Забирають тихо, швидко, без доказів». Присяжнюк вважає, що смерті Чорновола, Кирпи, Кравченка «шикуються» в один ряд.

Это общеизвестная инфомация среди всех, кто хоть немного интересуется темой. Правда, с Чорноволом есть нюансы - там вроде реальное дтп было.

 

[BETEPAH]

[video=youtube;ZQU4t63ocv8]http://www.youtube.com/watch?v=ZQU4t63ocv8[/video]